Група ентузіастів із Попасного за підтримки Губиниської селищної ради втілили в життя неймовірний задум: подарували нове життя старій хаті-мазанці.  

 

Буквально за півтора місяця, завдячуючи праці та ентузіазму волонтерів, для відвідувачів відкрився мальовничий центр зеленого туризму. Господарями етнохати є родина Приймак.

 

Етнохату вже відвідали депутати Дніпропетровської облради Лілія Гиренко, Наталія Лисенко та Діна Міфтахутдінова.

 

Приводом стала перемога її власників в обласному огляд-конкурсі етноосель та сільських зелених садиб Дніпропетровської області «ЕТНООСЕЛЯ», за підсумками якого вони отримали депутатську субвенцію від Наталії Лисенко.

 

Ця перемога стала поштовхом для громади селища Попасне у розвитку сільського туризму. Кошти підуть на проведення майстер-класів, оздоблення етнооселі.

 

“Чому етнотуризм? Чому зараз? Тому що нині багатьом потрібен відпочинок, місце сили і перезавантаження. Не десь там, а тут, в Україні, на Дніпропетровщині. Завдячуючи таким місцям, люди не лише перезавантажуються, а й більше дізнаються про наші традиції, побут, ремесла,” – каже Ірина Корчемаха, заступниця начальника управління з питань культури та спорту – начальниця відділу культури обласної ради.

 

Будівля датується 50-ми роками 20 сторіччя, але побудована раніше, про що свідчать її маленькі вікна, двері та сволок. Хата зведена з лампачу, мазана глиною з половою.

 

Нині хату перетворено у етносадибу та й територія навкруги зазнала змін – подвір’я прикрашають фотозони з соломи, живих квітів та фруктів, є криниця, садок, цікавий паркан, зона відпочинку, підготовлені місця для альтанок.

 

Саму хату було ретельно відремонтовано та побілено, її двері, віконниці та інші дерев’яні елементи оздобили майстри миколаївського розпису – учасники та керівники художньої студії миколаївського розпису «Оберіг» КЗ «Центр культурних послуг Губиниської селищної ради».

 

В хаті є старовинні речі побуту, скрині та автентичний ткацький верстат, який господарі знайшли у селі Свидник Львівської області. Саме ткацтво в селі Попасне було найбільш розвиненим, ткали виключно килими, або, як кажуть старожили, ходніки.

 

Господарі відновили піч, яка є символом родинного вогнища, неперервності роду, та готують в ній страви за старовинними рецептами.

 

Хатина вже відчинена для різних майстер-класів, гастропрезентацій (сирів, чаїв, меду та випічки) і зустрічає перших відвідувачів.