На порядку денному було кілька важливих тем, які стосуються України:

• війна, яку веде Росія проти нашої держави;
• відновлення громад і залучення міжнародної допомоги;
• роль регіонів у вступі України до Європейського Союзу;
• фінансова спроможність місцевого самоврядування;
• система управління на трьох рівнях – громада, район, область;
• окрема сесія – про захист демократії та недопущення втручання у виборчі процеси.

Окремий акцент – на відбудові.

Українська делегація також брала участь у ключових зустрічах і дискусіях, зокрема у засіданні Моніторингового комітету, де обговорювали ситуацію в українських регіонах.

«Розповіли колегам із країн Ради Європи про щоденні обстріли, зруйновані домівки, школи, лікарні. Про реальність, у якій українці живуть роками. Це агресія, яка системно нищить громади нашої держави. Чому це важливо? Рада Європи розглянула важливу Декларацію щодо засудження агресивної війни Російської Федерації проти України. У документі містяться ключові поправки: росія повинна відповідати за завдані збитки; відновлення українських регіонів має фінансуватися, зокрема, за рахунок заморожених російських активів. Тож делегація України закликала держави-члени Ради Європи підтримати Декларацію і Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи підтримав її. Цей документ має важливу політичну вагу. Декларація фіксує консенсус серед країн Ради Європи, зокрема на місцевому та регіональному рівнях. Тобто принцип «агресор має платити» підтриманий європейською спільнотою. Документ зможе посилити тиск на національні уряди держав-членів ЄС, де перебувають заморожені російські активи. Це – частина української кампанії легітимізації процесу конфіскації, яка триває паралельно на рівні ПАРЄ, G7, ЄС та парламентів окремих країн. Підтримка Декларації – політичний лакмусовий папір для кожної європейської держави. Велика кількість країн висловилась на підтримку України, серед яких – Італія, Норвегія, Австрія, Грузія, Німеччина, Велика Британія, Франція та інші. Вдячні нашим партнерам за їхню позицію. Активи агресора мають стати джерелом відновлення України», – розповів Микола Лукашук.

Говорили під час засідання Палати регіонів й про реформу децентралізації, роль місцевого самоврядування та регіонів у процесі вступу до ЄС.

«Ці питання – зовсім не другорядні, як комусь може здатися. Вони важливі не лише для нашої держави, а й для самого Євросоюзу, до якого ми рухаємося. Багато євроінтеграційних реформ (у сфері медицини, освіти, екології тощо) реалізуються саме на регіональному рівні. Тобто не лише в урядових кабінетах, а в громадах, містах, на місцях. Під час засідання поділився тим, як трансформується Дніпропетровщина. Навіть в умовах війни наш регіон інтегрується в європейський простір: через міжнародне партнерство, спільну роботу з центральною владою щодо допомоги військовим, переселенцям, розвиток профтехосвіти, підтримку ветеранів. Вступ до ЄС – це не лише можливості, а й велика відповідальність та щоденна робота. Саме регіони нерідко стають першими в процесі адаптації до європейських норм. Успішна євроінтеграція починається не в столиці – вона формується в громадах і на місцях. Слід також пам’ятати: політика згуртованості – одна з ключових для Євросоюзу. А регіональний розвиток України – частина цієї спільної політики. Європа – це не тільки Страсбург, а й Дніпро, Кривий Ріг та інші наші міста і громади», – підкреслив Микола Лукашук.

Під час засідання Палати регіонів у Страсбурзі обговорювали тему й районних рад та районних адміністрацій. Після об’єднання громад і районів їхні розміри суттєво збільшилися, райради відіграють важливу роль у забезпеченні життєдіяльності громад. Натомість в Україні досі немає консенсусу щодо майбутнього районних рад та районних адміністрацій.

Голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко під час свого виступу влучно зазначила, що сильне місцеве самоврядування – основа сильної країни.

Очільник Криворізької районної ради Віктор Мудрий наголосив, що субрегіональний рівень – не застарілий, а стратегічний інструмент із низкою важливих функцій.

«В майбутньому потрібно наділити районні ради чіткими повноваженнями і надати фінансові можливості для розвитку територій. Без завершення реформи децентралізації та без чіткого статусу районних рад система залишатиметься незбалансованою. Для людей, для держави і для міжнародних партнерів ми маємо дати відповідь: як працює кожен рівень влади і на кого розраховувати в кризовий момент», – вважає Микола Лукашук.

Також делегація України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи зустрілася з представником України при Раді Європи Борисом Тарасюком. Говорили про координацію дипломатичної роботи.