Як раціонально використовувати мінерально-сировинну базу Кривбасу, провести рекультивацію землі та мінімізувати шкідливий вплив гірничодобувних підприємств. Про це йшла мова в Департаменті екології та природних ресурсів. Там відбулось перше засідання тимчасової робочої групи, яка займається вирішенням питань стану техногенної частини земної кори Криворізького залізорудного басейну. До складу робочої групи увійшли й начальник управління з питань екології та природних ресурсів виконавчого апарату обласної ради Антон Кумановський та заступник голови постійної комісії облради з питань екології та енергозбереження Вадим Щокін.
«Криворізький залізорудний басейн — один зі світових лідерів видобутку заліза, локомотив промислового виробництва України. Це основна сировинна база залізорудної галузі, де розташовано 80% потужностей гірничорудних підприємств України. За час його інтенсивної розробки з надр добуто близько 17 млрд тон гірничої маси, порушено понад 34 тис га земель. Із 585 км ² території Криворізького басейну майже на 40 км ² розміщені кар’єри, більше 70 км ² перебувають під відвалами. Їхня висота досягає 120 метрів і це створює надмірне техногенне навантаження на земну поверхню. Особливу небезпеку становлять ділянки гірничих відводів шахт, біля яких — житлові та промислові зони Кривого Рогу. Створена робоча група покликана здолати найактуальніші виклики, пов’язані із діяльністю підприємств гірничо-металургійного комплексу Кривбасу. Це вкрай важливо для Кривого Рогу, Дніпропетровщини та України в цілому», — наголосив голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук.
На порядку денному першого засідання були озвучені питання реструктуризації підприємств з підземного видобутку залізної руди, рекультивації порушених територій, оптимізації добування корисних копалин, створення проєктів з ліквідації збиткових шахт та пошук шляхів зменшення техногенних змін земної кори тощо.
Спільними зусиллями фахівці Дніпро ОДА та Дніпропетровської обласної ради, криворізької міськради, державного екоконтролю, гірничодобувної промисловості, геолого-маркшейдерських робіт, представники кафедри охорони навколишнього природного середовища, науковці, надзвичайників було окреслено подальші кроки, направлені на ефективний розвиток гірничодобувного виробництва басейну Кривого Рогу.
