Політик вважає, що сьогодні зміни у медицині поставлять на вищий рівень і роботу лікарів, і обслуговування пацієнтів: «Існуюча система віджила себе — це розуміє кожен громадянин України. Натомість, після прийняття реформи фінансування медицини з державного бюджету становитиме близько 110 доларів на одного пацієнта. Це стартовий показник. Протягом п’яти років ця цифра буде збільшена у два рази».
Питання: Ви — голова обласної ради, але за освітою ви — дитячий хірург, тому ситуацію в охороні здоров’я знаєте, як то кажуть, зсередини. З вашої точки зору, наскільки актуальним є проведення медичної реформи, яку сьогодні відстоює ряд народних депутатів (на чолі з членом профільного комітету ВРУ Сергієм Березенко)?
Г.Пригунов:
— Існуюча система віджила себе — це розуміє кожен громадянин України. Не обов’язково знати медичну галузь зсередини, щоб розуміти це. Кожен, хто звертається за допомогою у наші лікарні, стикається з низкою проблем. Їх всі знають: відсутність медикаментів, не завжди висока кваліфікація медперсоналу, низька якість обладнання, необхідність додаткової оплати і т.д. Все це ніяк не стикується з цивілізованою медициною.
Питання: Чи можна сказати, що ситуація в Дніпропетровській області відрізняється від ситуації в інших регіонах? У чому саме це проявляється?
Г. Пригунов:
— Можливо, Дніпропетровщина знаходиться у більш виграшному положенні. По-перше, ми є головним донором державного бюджету, тобто гроші в області є. По-друге, ми знаходимося на передовій надання медичної допомоги нашим бійцям — учасникам АТО. Відповідно, фінансування здійснюється у більш повному обсязі, а в області зосереджені кращі кадри.
Проте, порівняння некоректне. Система охорони здоров’я у Дніпропетровській області також гостро потребує реформування, як і в будь-якому іншому регіоні країни.
Хоча приклад тієї ж лікарні Мечникова, яку недарма називають «українською лікарнею номер один», є вельми показовим. Я зараз кажу не про лікарів. Вони — справжні герої, які довели свою здатність творити чудеса. Я — про пріоритети, розставлені в її фінансуванні, яке здійснюється з різних джерел.
У лікарню стали направляти кошти на дійсно необхідне — ліки, обладнання, технології. Ми говоримо про націленість на результат. Такий підхід спрацював. Дану практику має сенс розповсюдити на всю галузь.
Питання: В чому полягають базові зміни, запропоновані в медичній реформі? Що від неї отримають пацієнти?
Г. Пригунов:
— Сьогодні бюджетні кошти на медицину витрачаються на інфраструктуру, комунальні платежі, ремонти будівель, обслуговування територій та ін. Втім, не на пацієнта. Медична реформа передбачає формулу «гроші йдуть за пацієнтом». Державу буде хвилювати тільки конкретний результат — скільки медичних послуг даний заклад надав, тобто скількох пацієнтів він вилікував.
Це безумовний прогрес, тому що далі продовжувати витрачати кошти на ліжко-місця не має ніякого сенсу. Цей підхід вже призвів нас до того, що, будучи четвертими у світі (!) за показником кількості ліжко-місць на душу населення (8,7 на 1 тис. чол.), ми випереджаємо всю Європу за показниками смертності.
Питання: Сьогодні у суспільстві існують побоювання, пов’язані з переходом на так звану платну медицину. Наскільки ці побоювання обґрунтовані? Як і за що українці тепер будуть платити у медичних установах?
Г. Пригунов:
— Медицина не може бути безкоштовною. Вона і сьогодні не є такою, тому що кожен з нас оплачує її своїми податками. Це чималі суми: у 2017 році — 3,4% ВВП України.
Однак розмови про те, що тепер все буде платно, не відповідають дійсності. Це банальна спекуляція на людській необізнаності, на небажанні більшості з нас відкрити сайт Верховної Ради і прочитати текст законопроекту.
Документом під №6327 передбачено, що первинна допомога, невідкладна допомога, ургентні операції, пологи і лікування дітей у віці до 16-ти років будуть оплачуватися державою на 100%. Причому на умовах більш повного фінансування, ніж ми маємо зараз.
Згідно з розрахунками МОЗ після прийняття реформи фінансування медицини з державного бюджету становитиме близько 110 доларів на одного пацієнта. Це стартовий показник. Протягом п’яти років ця цифра буде збільшена у два рази. Для порівняння — в Грузії аналогічні витрати становлять близько 70 доларів на людину.
Питання: Яким чином впровадження реформи позначиться на медичному персоналі? Яким чином медики вже сьогодні реагують на можливі зміни у функціонуванні системи охорони здоров’я?
Г. Пригунов:
-. Щорічно в середньому до 6 тис. українських лікарів виїжджають з країни в пошуках роботи за кордоном.
Медична реформа здатна докорінно змінити цю тенденцію, так як передбачає зростання зарплат лікарів. Зокрема, у первинному секторі (а саме він буде реформований в першу чергу) сімейний лікар зможе отримувати до 23 тис. грн. в місяць, за умови повного завантаження.
Дуже важливо, що отримувати гроші лікар буде не через численні фільтри чиновників, а безпосередньо з Національної служби здоров’я.
Питання: Багатьох турбує той факт, що медична реформа у вигляді конкретного законопроекту (№6327) не приділяє достатньої уваги питанням охорони здоров’я у невеликих населених пунктах, іншими словами, медицині на селі. Що з цього приводу думає обласна влада?
Г. Пригунов:
— Справа в тому, що реформа — як це і повинно бути — не обмежується одним законом. Це цілий пакет законопроектів та інших нормативно-правових актів.
Щодо сільської медицини вже сьогодні в рамках реформи в парламент спрямований президентський законопроект (№7117) «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості».
Документ передбачає максимальне територіальне наближення медичного обслуговування до населення, забезпечення достатньої оснащеності установ, зростання зарплат медичних працівників з гарантіями надання житла і службового транспорту.
Закликаю всіх своїх колег, незалежно від політичних уподобань, виступити з підтримкою медичної реформи.
