Щороку у третій четвер травня відзначається День Вишиванки . Хоча свято не є офіційним, справляють його всією країною та, навіть, за її межами. У цей день прийнято одягати вишиванку і в ній виконувати буденні справи. Свято покликане зберегти народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу.
«Це не просто одяг! Це сила нашої багатолітньої історії, пам‘ять про своїх пращурів, символ єдності українців. Вдягаючи вишиванку, ми показуємо, що ми — нація, яка не забуває свого коріння. Яка з гордістю і повагою береже свою культуру та звичаї. Нація, яка має майбутнє. Носіть вишиванки за покликом серця, а не через дати в календарі. І пам‘ятайте, що Україна — прекрасна», — наголосив Микола Лукашук, голова Дніпропетровської обласної ради.
Дослідження свідчать, що вишите вбрання створювали ще до VI ст. Втім, зразків української вишивки з тих часів, на жаль, не збереглось. У кожному регіоні України техніка вишивання, орнамент, традиційні кольори, якими вишивають сорочку — різні.
Ось ще декілька цікавих фактів про українську вишиванку:
— існує понад 250 швів, які базуються на 20-ти видах техніки вишивання, найпопулярніші —мережання, низь, гладь;
— найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору, чорні в давнину носили тільки чоловіки, сині — жінки, які не планували народжувати або маленькі дівчата;
— тривалий час вишивка була своєрідною візитівкою людини, за орнаментом і кольорами можна було дізнатися про її вік, сімейний стан, соціальний статус, приміром, сорочку із вишитими квітами носили лише молоді дівчата;
— першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом став Іван Франко, саме він скомбінував вишиту сорочку із піджаком, у такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі;
— на телевізійні екрани вишиванку вивів Андрій Шевченко, у 2004 році він став першим українським телеведучим, який з’явився у розшитій сорочці в прямому ефірі.
