Це підрозділи, які виконують задачі на перетині бойових дій та цивільного життя. Вони моніторять настрої та потреби місцевого населення. Допомагають з координацією гуманітарної допомоги та відновленням понівеченого. Їх часто називають «цивільною розвідкою», бо мають досконало володіти ситуацією в громадах, де працює військова частина.

Окремі напрями роботи – евакуація мешканців і підтримка родин захисників.

До евакуації підрозділи цивільно-військового співробітництва підключають тоді, коли до людини не можуть дістатися поліція чи ДСНС. До більш безпечних місць вони вивозять з-під постійних обстрілів.

Працюють з родинами загиблих, полонених, зниклих безвісти та поранених воїнів. Допомагають з оформленням документів, отриманням виплат і пільг.

«Нерідко ми виступаємо як психологи: спілкуємось з родичами телефоном, слухаємо їх біль, їх емоції, це може тривати навіть годинами. Ми стаємо для них джерелом інформації та підтримки. У нашій роботі можуть виникати ситуації  вибору: інтереси військової частини чи інтереси родини. І в таких випадках підрозділ ЦВС завжди стає на бік рідних. Ми виступаємо їхніми «адвокатами» всередині системи заради того, щоб родичі отримали всю необхідну допомогу та відповіді на свої питання», – каже начальник секції цивільно-військового співробітництва штабу 5-ї ОВМБр майор Павло Сьомик «Скотч».