Головною темою було вивчення пропозицій фахівців галузі. Перш за все, головними проблемами називали відсутність професійної підготовки вузько — профільних фахівців, наприклад, гримерів, бутафорів, звукорежисерів, копіювальників картин, фахівців музейної справи тощо.

Також : недостатність професорсько – викладацького складу, малий рівень співпраці з театрами та іншими закладами культури. Отже, декілька цитат із порадами для майбутнього Інституту:

«Залучати викладачів із науковим ступенем з інших міст країни, бо в Дніпрі, на жаль деяких фахівців не має. На яких умовах, треба обговорювати. Суто професійно – залишити дві кафедри хореографії – народної і класичної», — Олександр Шароваров, голова Дніпропетровського міжобласного відділення НСТДУ.

«Гроші у залученні фахівців не головне. Часто надання можливості для творчої реалізації є мотивом для вибору місця роботи кращих викладачів. І коли ми створюємо такі умови, для нас люди приїжджають з інших міст» , — Юрій Новіков, керівник Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки”.

«Дуже потрібно починати професійне навчання з 9 класу, бо саме цього віку акторів край не вистачає театрам. Тому, можливо, коледж залишити як структурний підрозділ вишу», — Оксана Петровська, директор-художній керівник Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.

«Обміни і залучення закордонного досвіду для навчання та практики в театрі. Тільки так можливо вдихнути життя в дніпровське культурне середовище», — Сергій Мазаний, директор-художній керівник „Дніпровського академічного театру драми та комедії”.

«Більше приділяти уваги практиці учнів в театрі, а також вивченню класичного балету», — Костянтин Пінчук, керівник „Дніпропетровського академічного театру опери та балету”.

«Актуальність створення саме вишу, який би мав домовленості про працевлаштування своїх студентів. Тільки так молоді люди можуть бути впевнені в своєму майбутньому», — Кирилл Нестеренко, народний депутат України.

«Художній музей може стати потужною базою для вивчення теорії мистецтва, образотворчого мистецтва. Ми готові стати майданчиком для практики студентів», — Тетяна Шапаренко, директор „Дніпропетровського художнього музею”.

«На жаль, навіть в Києві не так багато вишів, де навчають за креативними спеціальностями. А ми бачимо великий запит в суспільстві саме на режисерів, акторів, телевізійників. Тому моніторинг дефіциту тих чи інших спеціальностей обов’язковий», — Євген Поляруш, викладач Дніпропетровського факультету менеджменту та бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв.

Інна Рудкевич, директор „Дніпропетровського мистецько-художнього коледжу культури», висловила надію, що є всі передумови, аби створити виш вже наступного року.

Святослав Олійник, голова Дніпропетровської облради наголосив, що в області є досвід створення вишу в культурній сфері – це Академія музики. «Цей досвід необхідно взяти нам за основу і рухатися далі. До створення гуманітарного вишу за театральними, художніми спеціальностями, які будуть затребувані в нашій області і, як мінімум, в двох сусідських. Ми пам’ятаємо, що розвиток культури і мистецтва робить людей особистостями. І саме творча індустрія може дати поштовх для розвитку нашого регіону».