Вісім років потому весь світ дізнався про перший елемент нематеріальної культурної спадщини, який представила на розгляд ЮНЕСКО незалежна Україна. Згідно з рішенням сесії Міжурядового комітету з охорони НКС від 5 грудня 2013 року петриківський розпис було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини.

«З 2007 року ми з Дніпропетровської обласною радою працювали над внесенням петриківського розпису до переліку світових надбань. Ми поводили майстер-класи, фестивалі й виставки на Дніпропетровщині, в Україні та за кордоном. Розповідали про цей вид мистецтва людям й популяризовували його. У 2012 запросили представників понад 20 дипломатичних представництв в Україні на фестиваль «Петриківський дивоцвіт». Разом встановили рекорд — розписали «петриківкою» паркан. Наша робота була настільки влучною, що на слуханні номінації в Баку нас підтримали й розпис внесли до переліку спадщин», — згадує Наталія Коваленко, селищна голова Петриківки.

А за два роки (29 листопада 2016-го) ЮНЕСКО до переліку НКС внесла ще й козацькі пісні Дніпропетровщини.

«Аби досягти цього, представниками облради була проведена велика й кропітка робота: ми співпрацювали з істориками музею Яворницького, музикознавцями ДНУ імені О. Гончара, представниками Мінкульту, академії Глінки, з громадами області; відцифровували архівні записи співів, обрали для номінаційного досьє три колективи-виконавців (два колетиви із Павлоградщини і один із Підгородного) і з їхніми піснями рушили отримувати статус спадщини», — сказала Лілія Гиренко, начальниця управління з питань гуманітарної, соціально-культурної сфери та освіти виконавчого апарату ДОР.

Наразі козацькі пісні Дніпропетровщини знаходяться у Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони.

«Козацькі пісні під час наших фольклорних експедицій виявлені майже в кожному районі області. Ми зрозуміли, що їх необхідно популяризувати, дати нове життя цьому жанру. Бо ж цей вид мистецтва, нажаль, на межі вимирання. Дуже мало людей продовжують співати такі пісні, адже вони не популярні. Вік виконавців — від 50 до 80 років, і навіть більше. Тому в стінах академії створено студентський фольклорний колектив «Калита», який із задоволенням долучився до виконання, розучування й праці над козацькими піснями. Керівник ансамблю навіть створює кавери і студенти із задоволенням їх співають. Зараз в академії діє ще один колектив — «Дивень», який співає пісні виключно в автентичній манері», — розповіла Ольга Гусіна, завідувачка лабораторії фольклору та етнографії КВНЗ «Дніпропетровська академія музики ім. Глінки».

«Завдячуючи підтримці очільника обласної ради Миколи Лукашука, ми продовжуємо активну роботу, направлену на виявлення, охорону та збереження елементів НКС. Ми крокуємо у ногу з часом та через існуючі реалії уніфікуємо роботу, все більше працюємо з громадами в онлайн форматі. Проте не зупиняємося, а плануємо, трансформуємося і діємо» — добавила Лілія Гиренко.

Наразі обласна рада продовжує популярицацію елементів нематеріальної культурної спадщини регіону, бо ж розуміє, що це — головне джерело культурного різноманіття й гарантія сталого розвитку Дніпропетровщини.